Пiсня старого годинника

                «У селище,
                Де пахне рибою, прийшов
                З літнього лісу.»
                (Йоса Бусон)

Я двері відчинив дощавій пісні літа,
Пустив червневу зливу на поріг
У хату сутінок, що міфами зігріта,
У хату-келію. Молитвами доріг
Причини й наслідки зібрав в долоню Час.
Його мірилом був старий годинник
Отой зозулястий, отой, що будить нас.
Та в сірих буднях, у сансарах плинних
Не зупинився він – пішов назад.
З потворного «сьогодні», де газети й миші
Він нас завів у предковічний лад:
Епоху справжнього, де в космічній тиші
Плоди і бронзу, молоко і мед, 
Приносили в офіру Сонцю і воді,
Де право жити здобувалось в боротьбі,
Де зілля дарувало силу і політ,
Де слово – таїнство, де непідробний світ.   


Рецензии
Така жива украінська мова! Торкаючий самого серця вірш! Дякую!!! Творчоі наснаги Вам і тепла!!! З повагою,

Валентина Богданова   31.01.2018 23:17     Заявить о нарушении
Дякую за такий відгук! Приємно, що мої знання мов високо оцінили...

Шон Маклех   12.02.2018 20:17   Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.