Липнева злива
І дощами вагітніють хмари,
Мо, омиють моє підвіконня
Нині ввечері крапельки карі.
Та, насправді, чекаю у гості
Я не тільки липневу зливу,
Ти для мене – маленький острів,
Але доля – недобра, мстива.
А мені би стелити постіль,
І любистком, і сон-травою,
А мені би ділити простір
Назавжди із одним тобою.
Свидетельство о публикации №213070900753
І вірш дуже настроєвий, ніжний...
Василь Кузан 11.07.2013 20:27 Заявить о нарушении