Липнева злива

Наливається небо повінню,
І дощами вагітніють хмари,
Мо, омиють моє підвіконня
Нині ввечері крапельки карі.

Та, насправді, чекаю  у гості
Я не тільки липневу зливу,
Ти для мене – маленький острів,
Але доля – недобра, мстива.

А мені би стелити постіль,
І любистком, і сон-травою,
А мені би ділити простір
Назавжди із одним тобою.


Рецензии
Шикарна картина. У нас саме така погода тепер.
І вірш дуже настроєвий, ніжний...

Василь Кузан   11.07.2013 20:27     Заявить о нарушении