На згарищі кохання жевріє...
А що?
На попелищі корчиться у муках?
Ти, гримнувши дверима, в ніч пішов
Ще рік тому. А тиша тут – стовуха.
Вслухаюся у кожні шорох, звук,
Черешні почорніли на черешнях,
Кружляє безнадія, наче крук,
Розтрощують, мов жолудь в клешнях,
Це шамотіння кроків крізь пітьму,
Химерні напівтіні в завіконні.
Де ж вихід мій на фінішну пряму?
Вже вкотре день без тебе сполотнів.
На згарищi кохання
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213070900777
Свидетельство о публикации №213070900777
Рецензии
