Тільки ти один так умієш
не телефонувати мені годинами.
А я чекаю...
Всередині мене живе годинник,
який відраховує удари серця мого
і щомиті зупиняється,
коли не чую голосу твого у слухавці
60-120-180 і більше секунд поспіль.
Тільки ти один так умієш
випадати з мого життєвого часопростору
в нікуди.
Губитися в павутинні скалічених доріг,
пірнати в отруйні глибини хвиль,
пропахлих рибою.
А я слухаю,
як гуде аритмія у мушлі серця мого.
Колись
набридне мені ловити по світу тебе,
Бо добре знаю, що ним переповнений,
немов гріхами
Содом і Гомора.
Колись
набридне чекати мені
губослів малинових твоїх
І, на щастя,
я ніколи не дізнаюся,
що таке сплін
за малиновим твоїм
мовчанням.
- Алло!
Малиновий сплiн
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213071301293
Свидетельство о публикации №213071301293
Рецензии