Мої думки, на крилах невагомих слів,
летять в серця, у ваші душі й очі.
Вплітаю квітами в рядки свої, у спів -
всю радість дня, і смуток світлий ночі.
Намисто зір - мої думки і мрії.
Чи ж я зберу коли їх розсип? Боже ж мій!
Вони як подих, як сльоза на вії,
як пелюстки... як сніг... шалений буревій.
Мої думки й слова… Смакую трунок.
Немов - приречена. Солодка щастя мить -
коли дарують вiршi поцілунок,
і небуття, на крила вій, як снiг летить.
Мои мысли - укр. яз
© Copyright: Леонид Жмурко, 2013
Свидетельство о публикации №213071801742
Свидетельство о публикации №213071801742
Рецензии