А де я?
Ти повернишся й спитаєш, де я?
а я скажу все пропало.
Одна збірка віршів, вузьке одіяло
й те пропало.
Не стало тебе, з часом
й мене не стало.
Вузькі тротуари і та піктограма,
не стало нічого, забрали
до грама.
Забрали..
Та знову з'явившись ми все загадали,
щоб те, що було
було разом з нами
за чимось впадали.
Ми падали вниз.
Та що було зверху? Ти бачив той світ,
подивись на поверхню.
Пустий, отупівший, згнив до кутів
але що робити,
річ не утім..
Річ в тому, що ти, коли був сам з собою,
ти звав когось в даль,
та що там зі мною
пришла я, вже тут
Ні зірки не бачу, а що далі
думав..
заплачу?
заплачу..
© Copyright: Екатерина Дунаева, 2013
Свидетельство о публикации №213071800197
Свидетельство о публикации №213071800197
Рецензии