Я пам'ятаю лиш тобі одній
Писав на помацки листи.
Я пам'ятаю, лиш тебе одну
Кохав нестямно й не живу
Як сталось це - не вір мені.
Не вір моїм словам, бо в серці жаль тремтить
Не вір моїй неволі милосердній
Не вір тому, що зараз я скажу тобі
Бо це все темна біль твоя нестерпна
Вона тебе до п'яну доведе
Введе в оману
Зачарує й кине
Слова мої послухай, ти,
Невже вони у тебе не полинуть.
В моїй душі вже темнота віддавна
Не чую я нічого а хотів би
Почути звук дощу, тихенький голос
Який в аудиторії тремтів би.
Нестерпна біль вбиває мене знову
Твоя неволя не несе мені печалі
Як твоя доля, та солодка доля
Про неї ти мені весь час кричала.
Та я не чув, не міг я цього чути
Бо я глухий на думку і на слово.
Дозволь мені, будь ласка лиш забути
Тебе як сон, як мовчазну пригоду.
***
© Copyright: Лили Уэй, 2013
Свидетельство о публикации №213072000076
Свидетельство о публикации №213072000076
Рецензии