Ц на ж ночого оргазму

О-пів на другу. Не спиться. Не вистачає щирості зізнатися собі, що і досі чекаю дзвінка чи смски. О, ці кляті новітні технології. Раніше чекали листів місяцями і все ще вірили, що ти – коханий і про тебе пам’ятають. А зараз… а що зараз? Я і так розумію, що ані на хвилину тобі не потрібна. Що тебе не хвилює ані мій розум, ані моя душа. Лише тіло. Ліжко поєднує нас. Я це знаю. Інакше не буде, і вихід один – лежати і чекати, коли Його Величність захоче провести ніч зі своєю служницею, коли ж Він подзвонить.


orgazmА знаєш, я відіграюсь. Я не люблю, коли щось залежить не від мене, точніше, зовсім не від мене. Я жорстока гадюка. Нехай зараз я солодка і м’яка, посміхаюсь і у гуморі. Я в засідці. Я твоя доти, доки ще є у твоєму гаманцеві гроші і в очах холод. Лише тільки-но я побачу, що крига розтане – я піду. Розтопчу тебе і піду. Відтепер так буде з кожним чоловіком, що влізе в моє життя.


            Твоя клята незрозуміла мова. О, як би я хотіла розповісти тобі, чому зустрічаюся з тобою, чому подарувала тобі своє тіло. Точніше, продала. Гарна фраза, мені подобається: «кохання придумали бідні, щоб не платити за секс». Так воно і є. але не це головне у наших стосунках. Можливо, колись ти і дізнаєшся, прочитаєш у цьому клятому Інтернеті разом із мільйонами інших чоловіків та жінок. Ти не значиш для мене нічого! І твоє огидне тіло, і твої кляті гроші. Я ненавиджу тебе. Ненавиджу вже лише за те, що ти – чоловік. Твій клятий предмет твоєї триклятої і занадто незрозумілої чоловічої гордості я також ненавиджу за те, що він не викликає в мене жодної емоції. Немає, на мою думку, більш огидної справи, ніж симулювання оргазму. Але чоловіки вибачають нам це, бо для них жіночий оргазм – незаперечний і занадто важливий момент, що доводить їм власну могутність у їхніх власних очах. Огидно і прикро. І було б з мене досить, та ні ж. я пишу цю нічну сповідь, ти прочитаєш її завтра на цьому сайті жіночої відвертості, а він не дізнається  нічого, бо він і читати-то не вміє нашою мовою. Але його гроші вибачають йому все. І дорога машина компенсує його товстий зад, і гарні апартаменти спонукають симулювати оргазм. Так, я стерво. Жорстока, невблаганна потвора. Але що ж я можу зробити, мені ж потрібно на комусь відігратися за своє розтоптане кохання? Я розповім тобі зараз, тільки не передавай нікому. Цікаво мільйонам розповідати біль своєї душі. Люди забудуть про неї, як тільки дочитають до кінця цю сповідь, а мені стане в мільйони разів легше.

            Тож, знаєш, жіночий оргазм – це велика сила, що надиха, що спонукає жити, що дає надію. Вірність, кохання, відданість – це пусті слова. Так, вони необхідні як порука. Як задаток для чоловіка, що вважає тебе своєю. Але ж це лише слова. Єдина дія, єдиний момент, мить… та мить, що доводить чоловікові, що ці слова мають значення – це жіночий оргазм. Він іноді буває важливіший за мільярди слів і вчинків, бо для чоловічого «его» це еліксир. Який дарує молодість душі і тілові.

             Я стала зовсім брудною. Коли б раніше я могла переспати за гроші? А тепер можу. Та й, трясця його матері, що таке ті гроші? Як жила без них, так і житиму далі. Довести б лише собі, що лялька, що у свої «під тридцять» виглядаю на шістнадцять, що дуже заможні чоловіки бажають мене. Як красиву річ. Та це нічого. Я б і не сказала, що така вже красива. Середня. Розумна? Так. Практична? В якійсь мірі. Скоріше, меркантильна. Яке привабливо-незрозуміле слово. Гарне.

            Я у блакитній кофтині з секонд-хенду. Та кому це цікаво? Сьогодні я наїлась досхочу сиру і зараз від мене смердить, як від пацюка. Та кого це хвилює? Завтра я знову буду лялькою. Чисте волосся і пофарбовані вії, - все, що тебе збуджує. Чистий подих. Чистий цнотливий погляд. Все для тебе.

            А сьогодні мій вечір. Клятий пес не подзвонив, ну й нехай спить собі сам, або ж розважається у якомусь клубі. Він може собі це дозволити, адже має владу і гроші. А я посплю у своїй кофтині на своєму жорсткому самотньому ліжкові. Хоча й шльондра, та мене не приручиш. Складний характер не виправиш грошима, мою улюблену волю не купиш. Лише тіло. І те недешево.

            Це дурні думки. І я розумію. Але що поробиш, коли вже не віриш в кохання. Боляче, дуже боляче губити його, розривати червоні нитки, що повязують два серця. Тож чому б не продавати своє тіло? Чому повинна заради цих ниток дарувати його безкоштовно? Жінки – шльондри, хоч так, хоч так, як не крути, а все одно – шльондри. Такими нас народили, такими ми й помремо.

            І як не тремтить серце від палкого кохання, але ж тонкі пальці все одно тягнуться до гаманця чоловіка. І краще, коли той гаманець лежить у кишені брюк. Це значно полегшую задачу, бо саме цією кишенею чоловік живе. Коли там товстий гаманець, то чоловік відчуває свою владу і поважність, але ж коли там опиняється жіноча долоня, то гаманець перестає існувати як найбільше чоловіча цінність. 

            Отже, якщо ми – шльондри, то навіщо приховувати це під каламутними словами «кохання», «віра», «ревнощі»? коли можна пояснити все набагато простіше: «так, я люблю гроші», «знаю, що поки ти несеш їх мені» і «вб’ю, коли дізнаюсь, що мої гроші ти відносиш у іншу долоню»… Дуже легко аналізувати це, коли не закохана і коли спиш з багатієм. Але ж і я кохала. Безкоштовно… Задарма…

            Мій коханий! Перепрошую, я не маю вже ніякого права називати цього чоловіка таким словом. Добре, хай буде Екс. Так от, мій Екс знав справжню сутність моєї душі і мого тіла. Знав, що під зміїною шкірою ховається незаплямована щира душа. Загартував. Клятий тричі! Чи ви всі такі жорстокі? Ваші гарні тіла ховають брудну душу, ваші сильні руки лапають найбрудніших шльондр. Ні, не хочу так про тебе думати. Колись я казала тобі, що можу облити тебе, не замислюючись, брудом, але для цього мені потрібно лише тебе розлюбити. Ти не вірив мені, гадав, що ти досконалий, гарний, відомий. Гадав, що велике майбутнє і стрімка зіркова кар’єра неодмінно наздоженуть тебе. Та яке там… Цигарка бруднить твої легені і подих, незмінні джинси третій рік. Мене вже нудить від них саме так, як і сморід від твоїх кросівок і твоє довге засалене волосся. І ще ти не любиш голитися. Твоя одвічна щетина шкрябала моє ніжне тіло. А найвагоміший аргумент розриву наших стосунків – ти альфонс. Ти винен мені не лише гроші, але й чемність, вдячність і ще дуже багато речей, за які не заплатиш жодними купюрами жодної країни. Ти винен мені Молодість і здорові нерви, безсонні ночі і мою зруйновану сім ю, з якої ти мене викрав і кинув.

            І лише вітер скиглив ті дві доби, коли ти пішов від мене. І лише кров билася у скронях з несамовитою швидкістю, не знаючи, куди ж їй вийти. І лише образа, гірка образа на тебе спіткала мене жити далі. І я живу.

            Страшенна сила цей жіночий оргазм. Майже руйнівна. Заради неї я довгі п’ять років терпіла таке брудне падло, як ти. Терпіла твою ідіотичну матусю і її параної дальні паніки. Твого татуся, що вважав мене за лайно, твоїх друзів, що забули про мене, як тільки ми з тобою розсталися і зараз навіть не привітаються зі мною. Терпіла клятий твій характер і огидний норов. Не вважай себе чистокровним жеребцем. Ти – смердючий щур, що пригрівся на моїх скронях, у яких і досі пульсує згадка про ті несамовиті палкі ночі нашого кохання і той шалений занепад моєї жіночої сутності, який дарував мені лише ти. І ті оргазми. Я ненавиджу тебе за них. Ненавиджу і ніколи не забуду. На все життя.