Плюс 33

Муза Поета
Я щоранку за волосся витягую себе із депресії,
Надія моя журавлем тріпоче високо крильми,
Десь існують Париж, Лондон, Мадрид і Венеція,
Острови в океані самотні такі ж, як і ми.

Ти поруч зі мною, але погляд у тебе порожній,
Мені холодно дуже у спеку плюс 33,
Я ніколи не ляжу на рани твої подорожником,
Я ніколи не вилущу душу твою з мішури.

То навіщо так мучитись цими словами мовчання?!
І не хочу вже знати: де ти думками і з ким.
Бо дивлюся ув очі твої поторочі востаннє
Так, немов понад прірвою зазираю в зіниці ріки.


© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213072501429
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Муза Поета
Рецензии
Написать рецензию
Холодна спека якась.
Сонцехолодна...

А зіниці ріки - СУПЕР!

Василь Кузан   26.07.2013 12:33   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Муза Поета