Передранкове
Вкушене яблуко повні
На моніторі небес.
Ще не прокинулись півні,
Блудний не гавкає пес.
Очі сльозами ще повні
Після тривог недосну.
Краплями на підвіконні
Стали думки. Голосну
Музику буднього ранку
Не увімкнули. Ніхто
Місяцю кусану рану
Не полікує. Листок
Той, що загоює, пряче
Тіло своє у росі.
Ти даленієш, неначе
Зірка ранкова. Не сіль
Присмаком на піднебінні
Тане, а липовий мед –
Вчора були у єднанні,
Завтра поїдеш… Але
Буде зі мною твій голос,
Ніжно-ревниві слова…
Ще не перейдено поле,
Ще зеленіє трава.
Стежка до тебе надривно
Зваблює, кличе… Ще мить!
Тільки кохання далеко…
Тільки кохана ще спить…
26.07.13
© Copyright: Василь Кузан, 2013
Свидетельство о публикации №213072600702
Свидетельство о публикации №213072600702
Рецензии
дуже і дуже сподобалась Ваша поезія! Щемлива, бо, мабуть, життя таке!
Муза Поета 03.09.2013 15:11 • Заявить о нарушении
Муза Поета 03.09.2013 15:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.