Очi - дзеркало душi
Коли ми втрачаємо близьких, то здається, що нестерпна біль поїдає тебе зсередини. Та, навіть, не здається, так насправді і є. Хочеться ридати, а коли сліз уже не залишається, то тільки звуки розпачу зриваються з вуст. Та проходить час. Ні, рани не загоюються. Вони просто затерпають. І варто лише маленької дрібнички, щоб повернути ту біль, зачепити за живе. Коли ти натрапляєш на знайомі пісні, слова, речі, здається, що всередині вивергаються сотні вулканів розбитих почуттів. Але зовнішність така оманлива. Тому, коли ми бачимо завжди усміхнену людину, варто задуматись - а яка стихія панує у її душі? Чи не замело її часом снігом, зруйнувало ураганом або затопило дощем з солоних сліз, які проливаються тільки на самоті. Загляньте в очі. Недарма ж кажуть, що вони дзеркало душі.
© Copyright: Роксолана Мартищук, 2013
Свидетельство о публикации №213072801572
Свидетельство о публикации №213072801572
Рецензии