Лiто в Зенiтi

Пора втомленої трави, цвіркунів, стерні, прохолодного ранку.
 Кора слив, абрикос, вишень повільно сльозить бурштином,
 який затягує ранки сонячних опіків та необережного поводження
 збирачів урожаю...
 Плине літо до гниличок, ожини, жоржин та опеньків у вишняках
 Облітаються бусленята на висхідних потоках серпня.
 Скоро полетять всі разом зимувати: ластівки, журавлі, чаплі.
 Тільки янголи залишаться та ще кілька видів пернатих чекати
 на нове пришестя весни, себто літа, що триває майже півроку
 у наших широтах.
 Чекатиму і я на можливе просвітління трішки вже збоченої душі,
 що ніяк не мириться з тілом, хоча живе в ньому вже літ та й літ.
 Чого її треба не можу збагнути.
 Може сісти на ровер, докторе Гофман?


Рецензии
Чого душа шукає? Друже Валентин, спокою та волі. Думаю інколи: чи туди вона попала? Може ж, є інша Хата?

Виктор Ахинько   15.03.2014 14:23     Заявить о нарушении
я також про те багато думаю, Вікторе. Дякую за розуміння!

Валентин Лученко   15.03.2014 16:47   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.