Село узяте у полон снiгом

Село узяте у полон
                снігом,
Покрила білим все зима
                -краля.
Не переможеш це швидким
                бігом,
Як не зумів тоді догнать
                Галю...
Ліпили сніжки ніжні ті
                руки,
Відчули смак м’яких долонь
                губи,
Як цілував той сніг, терпів
                муки...
Від тебе йшло тепло, немов
                з груби,
Та це було чуже тепло,
                мила,
Бо милою назвав тебе
                другий...
В моїм житті ти, як мара
                плила,
Лише даруючи шматки
                туги.
Я не догнав тебе у той
                вечір,
Побачивши, що вас іде
                двоє...
Він обіймав вже не мої
                плечі,
Замерзло мовчки почуття
                моє...
Забудь той смак ти поскоріш,
                хлопче,
Милуйся зимонькою лиш
                в полі,
А не в душі, яка тебе
                топче,
Покривши снігом твій поріг
                долі...
2001