Яка ж ти гарна, Боже, просто чудо!
Пиши мені, дзвони, звертайся, снись...
Тепер й за тебе я молитись буду,
І ти за це на мене не сердись.
Я закохався, тільки взнав про тебе,
Відчувши призабуте почуття.
Дивлюся я із вдячністю на небо,
Втішаюся закоханим життям...
Ти кажеш, познайомилась так вперше,
А я кажу – любити можна й так!
Здогадуємось ми хто долі вершить,
Та звідки йде любов – питання знак.
Напевно вона є у кожнім серці,
Та щось потрібно, щоб її збудить.
Відкрились знову навстіж її дверці –
Це є найкраща й неповторна мить!..
О, скільки ж у мені вона пробуде?..
Як довго – то стерплю я цю напасть.
Знов ця хвороба охопила груди,
Що є – те є, а далі – як Бог дасть...
28.02.2002
Просто чудо
© Copyright: Виктор Дым, 2013
Свидетельство о публикации №213080101236
Свидетельство о публикации №213080101236
Рецензии