Що мені очі,коли не п,янію
Що мені думки,коли я не з ними
Краплею місто живе на долоні
Бачу крізь пальці-маленьке доволі
Несіть мене,ноги,крізь полум,я битви
Крізь тих,що стояли мені супроти
Крізь трупи,що власною кров,ю политі
Й обличчя,наповнені жахом скорботи
Я впав з того неба,що ви підпалили
Та зброю узяв,що ви дали самі
Якою зпалили моє біле пір,я
Яке чорним стало у тому вогні
Розірвав крізь голос тіло
Я почув,як помста йде
Ми чекали,так хотіли
Вічно це у нас живе
До побачення,мій друже
Час прийшов тепер і твій
Ти хотів цього не дуже
Та сьогодні стався бій
***
© Copyright: Егор Пеньков, 2013
Свидетельство о публикации №213080101962
Свидетельство о публикации №213080101962
Рецензии