Втрачена iсторiя

Горів архів у старовиннім місті,
Горіли середина і боки...
Папери, що збирались років двісті,
Матеріал, який пройшов віки.
Бігали люди з страхом на обличчях,
Невпевнено підказуючи щось.
Пожежники з серйозністю на лицях
З вогню страшного винесли когось...
Це був старий і сивий вже професор,
Який тут жив і все охороняв.
Зійшло на бік історії колесо,
Про це він дуже сильно жалкував.
...Час Ярослава й подвиги Богдана,
Роки страшних, таємних протиріч...
Правління Володимира й Романа ...
Історія збіднішала за ніч...
Так мало встиг нащадкам передати,
Хоча цікавого – мільйон речей.
Тепер прийдеться знов усе збирати,
Із жалем сльози капали з очей.
За те, щоб все, як було, відновити –
Своє життя в цю мить віддав би він.
Як зможе він у цьому світі жити,
На тлі німих історії руїн ?..
По черзі обвалились усі стіни,
Вщухав вогонь, та дим ще довго жив.
Пішли у вічність сторінки країни,
Яку він все життя своє любив...
...Згорів архів у старовиннім місті,
Згоріли середина і боки...
Папери, що збирались років двісті...
Матеріал, який пройшов віки...

20.10.2001