Моя принцесо, я тебе кохаю,
Існуєш ти для мене лиш одна.
І ні на мить тебе не забуваю,
Любов моя – колодязь мов без дна.
Люблю тебе, чарівна моя фея,
Без тебе важко мучитись і жить.
Я хочу бути схожим на Орфея,
Щоб ти мене зуміла полюбить.
Тебе не розуміють – дуже важко,
Втрачати віру не потрібно нам.
Вогонь надій палахкотіє тяжко,
Але прийде кохання в людський храм.
Багато на шляху сюрпризів маю,
Долю загадують зірки мені.
Тебе ж, кохана, я не забуваю,
Приходиш ти до мене в кожнім сні.
Твій образ я ніколи не забуду,
Чекати мрію буду вдень і в ніч.
Любов свою кохати вічно буду,
Ці почуття – найкраща в світі річ!
20.03.1991
Вогонь вiри
© Copyright: Виктор Дым, 2013
Свидетельство о публикации №213080201199
Свидетельство о публикации №213080201199
Рецензии