Машина 3

Очі її дивилися прямо перед собою.
Вона відчувала, що ось-ось, і пізнає ще незнайоме їй відчуття - коли сльози котяться по щокам і ти не в змозі зупинити цей безперервний потік солоної рідини. Коли захлинаєшся сумом та печаллю. Коли дороги назад немає і остання надія тихо тліє вогником майже згасшого вогнища...
Та все не вдавалося... Кляті сльози все не хотіли виходити із почервонілих очей.
Головний комп'ютер надривався, намагаючись зрозуміти нову команду тіла. Цій моделі не була властива здатність до плачу. Вона не мала відчувати емоції. Її було створено лише для вбивства.
"Бойова груда металу - ось я хто!" пронеслося в її голові. Бам! Керуючись раптовою командою вона сіла на підлогу.
Осмислений погляд став скляним. Іскорки, що тільки-но загорілися у її очах миттєво згасли.
Так механізм всередині неї боровся із вірусом. Вірусом людяності, що ні в якому разі не мав пошкодити таку гарну розробку.
Очищення системи завершено успішно.