Вибiр долi

Три  тополі  ваблять  долю,
А  три  груші – душу,
Гуляв  козак  в  чистім  полі
Та  до  війська  мусить.

В  рідній  хаті  стара  мати
Рушника  давала,
Що  шукати  та  що  мати
В  нім  навишивала.

В  тяжку  пору  три  кольори
Всі  стежини  пишуть,
На  неспокій  три  сторони,
Лиш  одна – на  тишу.

В першу  підеш – битим  будеш,
В другу – не  вернешся,
В третю – в  полон  попадаєш,
В  четверту – озвешся.

По  червоному – слід  крові,
В  чорнім – домовина,
В  синім – буде  світ  немилий,
Полотно – щасливе.

Не  козак  щоб  щось  за  так,
На  бога  не  візьмеш,
Кругом  хати  кинув  знак:
Помирати  встигнеш.

Скочив  хутко  на  коня,
Курява  знялася,
Колір  вибрав  навмання
Й  служба  почалася.

По  всіх  сторонах  ходив,
Здобув  шану  й  славу,
Знов  до  неньки  повернув
Вже  в  свою  державу.

Доля  лише  того  любить
Хто  її  шукає,
Меч  тримає,  совість  будить,
Бога  прославляє.
   13.08. 2013р., Київ