М.
Цей вітер грається вогнями,
Запалює між нами міражі.
Снують по тілу холоду вужі,
Вповзає ніч під пологи піжами.
Цей вітер пестить літо на межі.
Вже спас осінній зазирнув у прірву,
Зірвавши виграш на останню чирву –
Та це не порятує… Рубежі
Долає зрілість. Непідкупний вітер
Грайливо так ступає по стерні,
Проходить полем – полохкі вогні,
Мов краплі поту із обличчя витер.
А ми удвох обнялися вогнями
І ночі не існує поміж нами.
18.08.13
Вогнi
© Copyright: Василь Кузан, 2013
Свидетельство о публикации №213081900939
Свидетельство о публикации №213081900939
Рецензии
Хай у ЛГ та в автора буде в житті лише теплий вітер і в душі, і в житті!
Муза Поета 03.09.2013 15:07 • Заявить о нарушении
Муза Поета 03.09.2013 15:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.