Чупакабра
Червень…Черкотіли чирки. Чугикав чеглик, чекаючи чубатенького чижика. Чепурилось чарівне чапленятко. Чвалала череда, черкаючи черевом чортополох. Чередник, човгаючи чобітьми, чимчикував за чередою. Чупакабра, чухмарячись, чималий час чатувала у чагарнику.
Чупакабра чвалом (галопом) чкурнула через частокіл. Чорниш чув як чотирилапе чумизе чорно-буре чудовисько чхало, чмихало, чимось чмакало. Чортзна-що…Чужинець!
Чеверногий Чорниш чимскоріш і чимдалі чмихнув у черешняк.
Чоловік частувався чарочкою чемерівки з чебуреком, чаював чебрецем, чорничкою. Чередник чув як Чорниш чкурнув. Чом чесонув, чаморошний? Чує чоловік – чехарда. Чередник чортихнувся: «Чупакабра!» Чоловік чурбаком честив чману по черепу, по череву. Чупакабра черснула в черешняк та чень не чоломкнулась з Чорнишем, що чахнучи (холонув) і чманіючи чекав четвертування чупакаброю. Чупакабрі не до Чорниша. Чесонула чимдуж до чагарника.
Свидетельство о публикации №213082101558