Пяниця

(Згурівська  бувальщина)
Жив  на  вулиці  Синиця -
Люта і страшна  п’яниця:
Пив  гуляв,  бешкетував,
Що  робив,  не  пам’ятав.
Хватить  вила  чи  лопату -
Всі  ховаються  по  хатах.
Раз  до  чортиків  напився,
У  криницю  ліз  топитись.
Вмить  у  зруба  завалився,
Лиш  ногами  зачепився.
Люд  від  щастя  остовпів.
Раптом  цей  бугай  завив:
«Рідні,  людоньки,  держіть!
Рятуйте!  Допоможіть!»
Всі  зглянулись.  То - біда,
Бо  холодна  там  вода...
Як  сто  бабок  пошептало,
На  кутку*  затишшя  стало.
                *
З  п’яні,  жиру  хто  біситься-
Не  заважай  йому  топиться:
Як  безвихідь  припікає -
Всяк  про  життя  пам’ятає!
    26.08. 2013р., Київ
*В  місті – масив,  в  селі - куток


Рецензии