Фiлософ у Мармурових горах
І топлять нас…»
(Микола Зеров)
Тісно душі у квадратних Евкліда клітинках
Креслити безмір калюжами втомлених книг.
Бородатий філософе! Ліній і чисел обжинки -
Малюєш параболи щастя й трикутники лих.
Моїх невгамовних рапсодій античності сивої слід
Чайкою білою морем відбіленим хворою Кліо
Чи Каліопою – міряти строфами й римами міт.
Черствою шкуринкою хліба легенда про Іо…
Словами апорій Зенона будую місток
У сьогодення… Сандалі ховаю в пісок.
Тікати немає куди – тай навіщо? Тепер
Печінку тобі вигризає латинський орел.
Пісню співай про Сізіфа і про Елладу помрій.
Думку стирає з папірусу й пам’яті час-лиходій.
Свидетельство о публикации №213083102077
творческих Вам успехов...
Валерий Гурков Стихи 14.09.2017 19:08 Заявить о нарушении
Шон Маклех 14.09.2017 19:49 Заявить о нарушении
Шон Маклех 14.09.2017 19:52 Заявить о нарушении
Валерий Гурков Стихи 15.09.2017 06:51 Заявить о нарушении