Сонячні крила у небі згорнулися,
І доціловує листя блакить…
Ми у минуле на мить озирнулися –
Спогадом школа у серці бринить.
Швидко промчалось дитинство кирпатеє,
Ніжки змочивши в смарагдових снах.
В класі якомусь, за першою партою,
Тихе гніздечко звив юності птах.
Дні пролітали барвистими квітами,
Шибками школа вітала усіх.
В ній, як відлуння, щоразу бринітиме
Пісня дзвінків і наш голос, і сміх.
Стежкою знань, що і досі нас радує,
Ми у майбутнє пішли навпростець.
Все нам вдалося. І школу ми згадуєм
Вдячною піснею наших сердець.
Спогади про школу
© Copyright: Олена Братель, 2013
Свидетельство о публикации №213090200217
Свидетельство о публикации №213090200217
Рецензии