Визнання

Хвалитися  мені  зарано
(Сам  собі  заніс  догану).
Те,  що  дав  мені  Господь,
Оприлюднюю  в  народ.

Є  пііти,  що  витають
Та  словами  вишивають,
І  у  них  ні  дать,  ні  взять -
Навіть  сенсу  не  дістать.

Хто  мої  вірші  напише:
Моє  серце  й  мою  душу
Просто  у  рядки  вкладе
Й  межі  люди  поведе?

Та  ніхто!  Тому  кроплю  я,
Все,  що  звідане  -  віршую,
Щось  крізь  сито  упаде,
Свою  стежечку  знайде.

Ні  про  що  я  не  шкодую,
Що  на  старість  лиш  віршую,
Бо  завжди,  де  був  і  жив,
Незвичайне  щось  творив.

Вірші  пишуться  в  хвилинах,
Доробляються  -  в  годинах,
Оформляються  -   у  днях,
А  служитимуть  -  в  віках!
      3.09. 2013р., Київ


Рецензии