Осінній дощ побіг по листі,
стікав дахами цього міста,
краплями в калюжах пострибав,
тротуари і бруківку умивав.
Теплий дощ лити не перестане,
ніби він на печалі чекає:
геть із собою забрати хотів
і струмком по асфальту дзвенів.
Хмари грозові над нами нависали,
кольором змагалися із асфальтом:
хто глибший, темніший і сіріший,
і до природи грізніший.
Закінчилася вже сила дощу,
небо грози запалило свічу:
іскриться гроза і гримить,
і дощем по місту біжить.
Відшумів уже дощ, відійшов,
десь наступну грозу віднайшов,
стане десь гроза та гриміти,
інше місто дощами поїти.
Фотографія із інтернету.
Осенний дождь бежал по листьях
© Copyright: Светлана Борщ, 2013
Свидетельство о публикации №213091701197
Свидетельство о публикации №213091701197
Рецензии