По горах тихо ходить осінь,
у неба ніжна осінь просить:
“Не поливай землю дощем,
нехай побуде сонце ще!
Я літо бабине покличу
і фарби синьої позичу,
і літу золота подам,
і чистоту йому додам.
Красу малюю хмарам,
світитимеш Стожарам,
Стожари сонцем золочу
і ясне небо прикрашу.
Жену по горах сірі хмари,
розвію в долинах тумани
і світ навколо усміхнеться,
в озерах синіх відіб’ється.
І літо бабине я запрошу,
щоб літо показало нам красу.”
Карпатський край так світить
під небом, осінню сповитий.
Фотографія із інтернету.
По горах тихо ходит осень
© Copyright: Светлана Борщ, 2013
Свидетельство о публикации №213091801357
Свидетельство о публикации №213091801357
Рецензии