Non confundar in aeternum

Я буду пам'ятати Вас завжди і я знаю, що Ви ніколи не забудете мене. Я пам'ятаю, як Ви були раді, коли я зрозуміла Вашу рідну польську мову, адже вона дійсно схожа на російську та мою рідну. Ми розуміли один одного і без слів, без іноземних мов, ми відчували один одного. Нам не потрібні були англійські, українські, польські слова, адже Ви завжди все розуміли і давали зрозуміти мені. Ви серйозна і розумна людина. Я боюся, що після Вас мені буде тяжко сприймати сучасних дурнів, які думають лише про одне і більше нічого не бачать. Ви дійсно доросла людина, яка завжди була відверта зі мною, завжди розуміюча, постійна. Постійність - це дуже важливо. Ви не відмовлялися від своїх слів. Навпаки, Ви інколи й боялися своїх почуттів. Ви намагалися не налякати мене. Ви не змушували мене нічого робити. Ви прагнули захистити мене від самого себе. Я вперше відкрила для себе такі почуття, на котрі я була здатна. Ці почуття дуже глибокі, зариті там, де я не думала навіть шукати. Тим паче, я не шукала і не знала про такі почуття, коли Ви показали мені їх. Я прийняла Вас дуже глибоко. Надто глибоко, надто міцно, надто серйозно. Я залишусь завжди для Вас маленькою дівчинкою. Ви могли доторкнутися до моєї юності. Я слухала Вас і відчувала у Ваших порадах батьківську турботу. Ви вміщували у себе все. Те, що я не могла розповісти ні батьку, ні матері. Те, що я не могла розповісти подрузі чи другу. Відвертісь, довіра, турбота, зрозумілість, надійність, постійність. Так, Ви зупиняли мене у той час, коли я обирала неправильний шлях, Ви дали мені зрозуміти, що саме не варто робити і що краще зберегти. Я слухалася Вас. Мені була дуже важлива Ваша думка і порада. Ви знали, що потрібно робити, що дозволено, а що заборонено. Ваше кохання було забороненим. Це неправильно. Це шкодило нам. Інколи Ви приймали мене у себе, як наркотик, як насолоду і тоді ми забували про всі правила. Нікому було нас стримувати та контролювати. Ми піддавалися нашим глибоким почуттям, які міцно трималися один за одного. У деяких випадках мені ставало так страшно, я відчула, що я втратила свою юність, свою дитячу поведінку, безглузді вчинки. З Вами я трималася дуже серйозно і Ви навчили мене такій витримці. Ви сприймали мене, як дорослу жінку і, скоріш за все, хотіли так сприймати. Ви погоджувалися зі мною, тому що, вважали правильними мої судження. Згодом, я відчула, що ми надто приймали один одного у себе. Ви насолоджувалися моєю юністю, котрої у Вас вже не було. Я відчула, що я надто відкриваю себе і надто віддаю все своє. Я готова до цього. Готова віддати все і пожертвувати всім, не залишаючи нічого для себе. Я втомилася. Я хотіла дитячого щастя, дитячої наївності, дитячої поведінки. Я втомилася триматися. Я відчувала почуття занадто серйозні, дорослі. Звичайно, адже Ви доросла людина. Ви ніколи не покидали мене. Ви залишалися зі мною у будь-якій ситуації. Я тремтіла під Вашим крилом, а Ви осушували мої щічки від сліз. Я могла відчути Ваш запах парфумів за тисячі країн, які не були для нас перешкодою. Я могла відчути Ваш подих і рухи Вашого тіла під час нашої бесіди. Пізно. Я не зможу стати, як раніше. Ви думали про те, що я зустріну молоду людину і покину Вас, але це не відбудеться тому, що Ви залишитесь для мене найкращим. Я знаю, що ніхто не здатен на такі сильні почуття, як Ви. Я знаю, що тільки Ви будете так сильно, серйозно, глибоко кохати мене, як ніхто інший. Ваше кохання безцінне. У нас є маленькі таємниці, які знаємо лише ми. Це нагадувало нам дитинство, коли зберігали таємниці один одного, а тепер ми разом пов'язані у цих таємницях.