До міського озера осінь заглядала,
рівним тихим плесом милувалась,
жовтою мережкою дальніх країв,
сонним гойданням човнів.
Поправляла осінь шати,
що були жовто-гарячим платтям,
пензлики з кишені діставала
і картини в парку малювала.
У парку осінь ходила тихо-тихо,
щоб не розбудить дітей і стиха
їх у колясках легко колихала
і пісеньку осінню заспівала.
“Спіть собі і засинайте, діти,
повітрям моїм дихайте осіннім,
гарний сон нехай вам сниться,
ростіть і виростайте швидше.”
Фотографія із інтернету.
К городскому озеру осень заглянула
© Copyright: Светлана Борщ, 2013
Свидетельство о публикации №213091901040
Свидетельство о публикации №213091901040
Рецензии