Просто слухати. Чуєш як журкотить Сирець, у бетон закутий? Чуєш як тріскотить кора молодих робіній, які все ще ростуть, бо не знають, що у нас осінь? Чуєш як шини полірують бруківку і каштани котяться по узвозу вниз?
Я сьогодні вислуховую шуми та хрипи твого серця, місто перемите дощами, втишене, ще по-літньому тепле. Я втрачаю тебе і мені трішечки сумно. Знаю, що скоро залишу тебе назавжди. Але ж від того життя не скінчиться ні твоє, ні моє.
Про100 слухати
© Copyright: Валентин Лученко, 2013
Свидетельство о публикации №213092001598
Свидетельство о публикации №213092001598
Рецензии