ПРО ГРIХ

Єва  зі  Змієм  в  раю  завинила      
Спокусою  на  срамний  блуд,
Гріхом  першородним  оповила
Увесь  свій  рід  і  земний  люд.
Бог  довго  думав  та  вагався
Простить  цей  гріх  чи  залишить,
Бо  кожний,  хто  в  світ  народжався
Міг  уже  більше  й  не  грішить.
Усім  дорога  -  лише  в  пекло,
В  царство  підземне  Сатани,
В  Небеснім  Царстві  гарно  й  тепло -
Лишились  Ангели  одні.
Клин  клином,  кажуть,  вибивають -
Духом  Марію  спокусив,
За  долю  людства  вболіває -
Сам  сина – мученика  зродив.
Ріс,  повчав,  пора  настала
Спокутувати  земний  гріх -
Віддав  на  хрест  і  розіп’яли
За  звільнення  від  гріху  всіх.
Від  першородного – поголовно,
Від  набутого - лишень   живих.
Живеш  порядно,  тихо,  скромно -
Не  тулиться  до  тебе  гріх.
Свого  гріха  лиш  ти  господар
Захочеш  в  пекло  а  чи  в  рай,
Душа  для  віри  чи  на  продаж -
Сам  собі  вічність  обирай!
    20.09. 2013р., Київ.