Водограй течёт из-под камней
звук дзвінкий торкається мене,
тих крапель водограй дзвінкий
тече по каменях швидкий.
Водограю-водограю, де пливеш,
із собою, милий, мене звеш?
Біля тебе стою і чекаю,
серця власного стук відчуваю.
Утікай, водограю, втікай,
про милого мені нагадай,
воді із каміння стікати,
ніжним звуком струни чіпати.
Біжи вниз, водограю, дзвени
і милого до мене проси,
як біжить водограй швидше,
то до мене милий ближче.
Крапель намисто бери, водограю,
та вибігай з-під гори до краю:
в простір осінніх садів
і на згадку залиш мені спів.
Фотографія із інтернету.
Свидетельство о публикации №213092900805