Мій інфаркт це є факт,
Всього того, що є поміж нами.
Я для тебе весна, ти ж для мене зима,
Із холодними, злими вітрами.
При появі твоїй, тану я наче в сні,
Знов струмочок кохання проб”ється,
Але пройде лиш час, все ти холодом згас,
В мій будинок зима повернеться.
...Я щаслива була, як та рожа цвіла,
Що матусею стати прийдеться,
Та ти холод пустив, все в мені загубив,
Мов не знав, що прокляттям вернеться.
Біль в мені наче град весняній стукотів,
Все в душі розлилося як злива.
Але Бог не схотів щоб я стала зима,
Біль забрав, і я знову щаслива.
Я весна, я струмок, я зелена трава
В небі райдуга, сяю для сина.
Я родюча земля, ти ж зима
Ти мороз, заметіль ти є сива.
1997г.
Инфаркт укр. мова
© Copyright: Милена Злачевская, 2013
Свидетельство о публикации №213100201961
Свидетельство о публикации №213100201961
Рецензии