Тихенько, несміливо
крутився перший сніг,
на листя жовте налітав
і ковдрою їх укривав.
На камені сніг присідав,
спочатку сніг там розтавав,
засипав ялинки і жовте листя
пребілим покривалом чистим.
У долину снігу не спішити,
а тільки гори рясно вкрити,
уже підйоми й схили ждуть,
так скажем: “В добру путь!”
У путь для бистрого катання,
а горам - чистого дихання,
горам краси, снігу, додай,
в долину ще не поспішай.
На тебе, снігу, ми чекаємо,
ми осінь ще не проводжаємо,
а жовте вбрання прикрашає,
в дорогу час іще не відправляє.
І осінь радує нас ще сама,
це в гори заглядає вже зима,
будь у горах, зимо, де просять,
не забувай: хазяйка всюди осінь.
Фотографія з інтернету.
Первый снег
© Copyright: Светлана Борщ, 2013
Свидетельство о публикации №213100500543
Свидетельство о публикации №213100500543
Рецензии