Лина Костенко. А вечер пролетает... Перевод с укра

Лина Костенко (Украина).

А вечір пролітає, наче крижень,
Черкнувши місто синіми крильми.
У сріблі заворожених наближень
Ми вже як тіні, ми уже не ми.
Це як гіпноз, як магія безодні,
Як струм жаги, що в голосі болів,
Коли вуста пекучі, аж холодні,
Уже не здатні вимовити слів.
-----------------------------------

А вечер пролетает птичьей тенью,
В полете город зацепив крылом.
Мы в серебре зеркальных отражений
Уже не нас - лишь наши тени узнаем.
И это как гипноз, заклятье преисподней:
Ток чувственности в голосе искрил,
Но с уст, от напряжения холодных,
Словам не вырваться - им не хватает сил.


Рецензии