Просто гуляти парком, шарудіти пожовклим листям, милуватись пастельним небом, червоним вбранням вишні...
Просто білити стовбур старої, як вік, груші та дивуватись який пагін виріс за літо збоку. Проріджувати крону, чи залишати: хай буде дика? Хіба це питання, хіба це вибір для білого чоловіка?
Вишиться Місяць в зеніті. Золотавіють сади і парки. Парки плетуть мережива. Комусь знадобиться на ятір. І хтось попадеться туди конче.
Аби ж то не я, Отче!
Про100 гуляти парком
© Copyright: Валентин Лученко, 2013
Свидетельство о публикации №213101501253
Свидетельство о публикации №213101501253
Рецензии