У віконце заглядав горобчик
і питав: “А де наш хлопчик?
Чи то дівчинка була,
що насіння нам дала?
Ми насіннячко їмо,
весело цвірінчимо,
пісню заспіваємо,
усіх звеселяємо.
Нам іще, дитино,
насипай зернинок,
буде що поїсти нам:
пізня осінь по лісам.
Пізня осінь ходить
і зиму приводить,
подих з криги дістає,
день холодний настає.
Як нас будеш годувати,
то будемо звеселяти,
станем сонечко просити
нас теплом зігріти!”
Фотографія із інтернету.
В окошко заглядывал воробышек
© Copyright: Светлана Борщ, 2013
Свидетельство о публикации №213102200089
Свидетельство о публикации №213102200089
Рецензии