Встречалась осень с зимой

Зустрічалась осінь із зимою,
а зима спускалась тихо за водою,
що тече із гір, з-під каміння і ялин,
які зберігають чисті джерела вершин.

Джерельце з-під каменю вибігає,
між крутими схилами петляє,
обмине потоком сосни і ялину,
щоб побігти швидко у долину.

Між гір опиниться й обидві обмине,
а хто горами до нас тихо іде?
На одній горі ще осінь малювала,
а на іншу сніг зима кидала.

Зустрічались року дві пори,
стояли довго на вершині угорі,
не хотіла осінь владу уступати:
їй ще цілий місяць очі чарувати.

Осені ще місяць фарбувать ліси,
горам додавати пишної краси,
полонинам барви жовтої додати
та ще до зими підготувати.

Зима в долину із верхів спускалась
і морозяним туманом укривалась,
налипала іній на голки ялин
та із снігом наближалась до долин.

У долину осінь її не впускала:
до зими як слід іще не готувалась,
та на дальніх схилах осінь уступала
і до справ у долину повертала.

Так горами поділились дві пори
та почали наближатись до зими,
пишні фарби, осене, додай,
на вершини зиму вже впускай.

Фотографія із інтернету.
Гори Карпати.