Нинка. Кака любов? история 4

Щось я давненько не писала про свою подругу Нінку. Нінка, вона така - досить цікава людина, не дивлячись на деякі її специфічні особливості. Ще у неї є такий вираз, чуть шо , то вона зразу каже  -- "Чумовая" в сенсі чудна або прикольна... Ото видно і Нінка у нас теж -- чумовая! Мені особисто подобається, коли Нінка, як вона сама каже  -- "мечтательнаяяя", бо так Нінка не дуже балакуча, я б сказала, що навіть занудна трошки. Але  мечтательная Нінка ж не може бути завжди, правильно, тому у неї цей піднесений настрій з'являється при "легкой влюбленности", а закохується Нінка, не дивлячись на своє легке занудство, досить часто. Постійного чоловіка у Нінки ніколи не було, чогось вони не тримаються біля неї довго... а може того і не тримаються, що вона - мечтательнаяяя.

Закоханості у Нінки завжди виникають, якось раптом і в самий неподходящий момент, але для самої Нінки, мабуть цей самий момент, ще  й як підходящий! То якось в дощ, ждемо ми з Нінкою маршрутку, холодно - можна сказитись, вєтер, как говорится в лицо(харю), я змерзла як собачка Жучка... дивлюсь на Нінку... " Е...белые розы" ... ага, змерзла Нінка тобі, аж світиться і глазками туда-сюда! Обертаюсь, що б подивитись, на предмет Нінкиної  страсті - Бог, ти мій... якесь мале - худе, я б сказала  даже нещасне, але відімо Нінку уже очима обогрєло... раз їй не холодно. І дивлюсь, Нінка, прямо тут же і стає геть мечтательнаяяя. Ну, що ти їй скажеш... ладно думаю, обмінюйтесь тими телефонами вже, та  й поїхали додому, оставлять конечно, я Нінку не збиралась.

Що, цікаво... Нінкина мечтательность і сама Нінка, завжди  розповідають про свої нахлинувшие чувства, у мене на кухні. Починається це приблизно так, Нінка мені звонить і каже --" ой, я купила сладенького -- вкусненького і бутылочку вина, забегу..." Я розумію, що возраженія не приймаються, тому лиш, кажу - давай! Тяпнувши парочку бокалів вина, Нінка починає  "свой рассказ о новой любви", причому зупинити її не можна аж поки вона не виговориться. І все в такому піднесенному настрої, в поривє...  "Боже мой, если б ты знала, какие у него руки нежные... а какие глаза- удивителные, чудные глаза... и смотрят на меня со страстью- испепеляют... они просто манят к себе!" Перериваю Нінкин монолог страсти і не с того, не с сього ляпаю... Нінка, та воно ж якесь мале... Нінкі відімо в цей момент до лампочки- мале воно чи нє, бо вона не обращає на мій комплімен увачу, та продовжує.

" Ты понимаешь, это лучший мужчина в моей жизни! Это моя вторая половинка!" Думаю, все може бути... але півроку назад, вона казала те саме тільки за зовсім другого мужчину. І під вино, воно знаєте, можна такого понарозказувать, що Нінка з успєхом і робила. Тирада закінчувалась, як поема - " Я влюблена! И меня уносит!" Я "клюкнувши" вина, того що Нінка принесла, с поднятієм градуса і собі стаю... ще не мечтатєльнаяяяя, але уже романтіческая! Думаю... ЕКЛМН... так воно ж переходне виявляється, ота мечтатєльность... в пляшку її опять не засушеш, це ж не Джин, якийсь... Ой, де та Нінка на мою голову взялася,  с цими вибриками любовними. Ще отако і мені шарахне по голові  і буду тоді розповідати " какие у него руки". Да, думаю...
 Але тут Нінка спохватилась, що уже поздно... але каже " по кофейку давай и разбегаемся". Ну разбєгаємось, то разбєгаємось... Ой, краще я піду спати.

І поки Нінка " в теме", то я  навіть, стала Нінку трохи уникати... А, ну її, "мечтательнаяяя она..."

Innes
написано українсько-російським суржиком.