Мiжсезоння

Пестить вітер літо закосичене
І моє волосся золоте,
Сонячні цілунки, мов освідчення,
З павутиння срібного плете

Павучок мені весільну сукню,
Стрази-роси мерехтять на ній,
До дзвінкого сяйва я не звикну,
Неповторний павутинки крій,

Теплий, медоцвітний, смаглочолий
Настрій має літечко-лате,
Горлиці в траві захриплий голос
До її коханого. Святе

Почуття і ластівяна меса...
Вірші пише осінь-поетеса.


Рецензии