Чаклує буре літо в липовій алеї,
Спивають бджоли мед любові і тепло,
До мене повернися, ніжний мій Антею,
О скільки цвіту поміж нами відцвіло,
У цій алеї там під липами цілується
Закохана у тебе молодість моя,
А нині – відстань і паралельні вулиці,
Давно той шал кохання вітром відбуяв.
І я задивлена в осонцене минуле,
Джмилітимуть ще довго серця мого струни,
Не згадуй молодість мені, моя зозуле,
Бо сиплють липи цвіт настояно-отруйний.
Щасливий шлюб – джек-пот у лотереї,
Коли і де згубила я Антея?
Лiточаклування
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213102801188
Свидетельство о публикации №213102801188
Рецензии
