Крізь вікно чути машини. Темно. Раптом стає ще темніше…
Місто розгнуздане й амбітне, часом подобається, часом хочеться його покинути.
Враз стає сумно, коли тримаєш слухавку і вслухаєшся, як ніхто не піднімає за 828 кілометрів звідси.
Люди проходять, кожен вибираючи свій маршрут.
Спробую віднайти себе,але час летить з шаленою швидкістю, і знов запізнююсь на роботу…
Думками я з тобою…
Чітко бачу, що ти робиш у цей момент: і про що говориш, і яку каву п’єш, і навіть ким. Принаймні, так хочеться думати…
«Куріння вбиває»- прочитала на пачці цигарок, яка валялася зранку на зупинці біля Собору. Байдужість – теж.
Цікавий символізм.
Втома
© Copyright: Мила Славина, 2013
Свидетельство о публикации №213102901842
Свидетельство о публикации №213102901842
Рецензии
