Я сьогодн розум ю це як виклик дол...
Як страждання подиху мрійливих снів.
Я сьогодні розумію мимоволі,
Що залишилось не так багато днів...
Дуже важко розуміти це і жити...
Жити, немов поруч рідний дім,
А у ньому жваво кричать діти...
Немов в ньому і немає білих стін.
Я сьогодні ще живу і ще радію,
Я сьогодні шлю листи на інший світ...
Я сьогодні серцем чую, серцем мрію...
Я чекаю полум`яний твій привіт...
Я сьогодні розумію це як виклик долі,
Як страждання подиху мрійливих снів.
Я сьогодні розумію мимоволі,
Що залишилось не так багато днів...
29.10.2013
Свидетельство о публикации №213103002131