А що, якщо вернутися назад...

А що, якщо вернутися назад...
В проміння окунутись з головою.
А що, якщо вернутися назад...
Зробити поштовх ніжною рукою...

Вже листопад настав, щебече осінь,
А за вікном сумлінне те життя...
Чого наразі в нас воно попросить?
Це патетичне зоряне буття...

А що, яккщо мрійливими стежками
Зайнятися і бігти он туди...
Де по землі мрійливі ходять хмари,
Де не існує жаги самоти...

А що, якщо напитися водиці,
Такої свіжої, немов роса...
Із радощів життєвої криниці,
Відродиться тоді людська краса?

Не зовнішня, а та, що душу гріє...
Ота, що колоски плете із разу враз.
Ота, що пісні ллє грайливі,
Що дотиком зупине час...

Скажіть, відродиться краса, чи ні?
Хоча... Напевно, я сама все знаю...
У того, в кого очі знов сумні...
Лише у нього все красою грає...

01.11.2013


Рецензии