За хмарами далеко в очах тону я,
Захлебтуючи необережно повітря морське.
І ліктями зачепаю зозульку
колискову.
Зачекаю її у сні.
Заколихаю.
Вночі.
Зачарована-закована у захід сонця.
На камені дні.
В небі помаранчевому
Літаком.
Літаком у горлі моєму осушений.
Аміаком у кров.
Розділений навпіл,
Зачинений,
Відкритий навстіж.
Для своїх тільки.
Дріж.
Розбита у блакитному сяйві,
блимаючи там.
Й розтерта в пилок медовий твій.
не блимає вже.
Зосереджено ширяючи у небі.
Димкою перед очима рожевою.
Зелений простір мій.
Закутати-заховати себе покривалом міцним.
Відпустити кишеню твою.
Залізну.
Дим-колискова
© Copyright: Аннабель Солт, 2013
Свидетельство о публикации №213110402120
Свидетельство о публикации №213110402120
Рецензии
Черт. Ну это произведение реально дает задуматься о том как все можно продумать, задуматься о том что ты оставишь после себя, я увидел в нем немного части себя и немного часть своей жизни.
Богдан Шац 30.11.2013 16:49 • Заявить о нарушении
Богдан Шац 30.11.2013 16:49 • Заявить о нарушении