Кольору ніжно-бузкового ніч завмирає
Від запаху аметистових фіалок,
Кристалізованих за годину до повної темряви.
Чорна, як лак для нігтів, (гуталінова?) пітьма
Засинає під шепіт трави
і спів солов*я,
аж до початку концерту
травневої грози.
Під акомпанемент блискавки
я сиджу у кімнаті
З зачиненими вікнами й вимкненою антеною,
Обіймаючи твою помаранчеву терплячість.
І твоє мовчання
таке ж нестерпне,
як гроза,
що застала тебе зненацька.
Нестерпно
© Copyright: Марина Крыжняя, 2013
Свидетельство о публикации №213110600321
Свидетельство о публикации №213110600321
Рецензии
