Я просто хотіла тебе запросити на каву,
Під музику сивої зливи мовчати про все,
Хай потяг тебе на вокзалі чекає – небавом
Він з тобою у далеч і серце моє відвезе.
Привокзальна кав"ярня відкриє пощерблені двері,
І затишно в ній, і сумно нам буде обом,
Після твого від"їзду малювати тебе на папері
Олівцем кольоровим буде малесенький гном.
В нього очі твої волошкові і ямки на щічках,
Підростатиме син і спитає про тебе колись,
Я брехатиму, звісно. І брехня ця увійде у звичку,
Ну а нині мені ти осіннім дощем відсльозись.
Відболи вже нарешті. Виїдай мене, ніби іржею,
На тілі моєму випалюй залізом тавро,
Поки я ще – твоя! Поки ще на пероні душею
Розливаюсь в тобі, наче в хвилі бурхливий Дніпро.
Кольоровим олiвцем
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213110701350
Свидетельство о публикации №213110701350
Рецензии
Шикарно щемливо!
Проймає і пропікає як розпечене залізо.
Василь Кузан 07.11.2013 19:55 • Заявить о нарушении
Проймає і пропікає як розпечене залізо.
Василь Кузан 07.11.2013 19:55 • Заявить о нарушении
