Різко, безжально, беззвучно небо прорізала біла рівна лінія,. Голубе, світле безхмарне небо враз змінилося, ніби стало обрамлене болючим шрамом. Світ поділився на дві рівні частини: до і після, на його і її, на дві долі…
За якусь мить слід від літака розвіявся тихим туманом, небо знову стало цілим і незайманим. Зникло минуле і майбутнє, стало зараз, тепер. Шкода, що людське приречення не можливо так поєднати, і вже ніколи…, бо назавжди залишиться «його» і «її», «до» і «після», але вже не буде «зараз».
Зараз... потом...
© Copyright: Таисия Галузинская Яковлева, 2013
Свидетельство о публикации №213111001927
Свидетельство о публикации №213111001927
Рецензии