Тиша.
На одинці з собою.
Життя йде своїми кроками вперед-надаз-на місці топчеться...
А ти плачеш.
Від горя-щастя чи просто так.
Ти.
Думки.
І дощь.
І вона.
МУЗИКА!
Твоя муза.
Одна.
Навіки.Зараз.Вчора.
-Буває.-скаже ХТОСЬ.
Ти погодишся.
А завтра новий ранок розбудить звичною мелодією.
Шопен не прийде на поміч.Не закриєшся і не скажеш,що тебе не хвилює чиясь думка.Хвилює.Ще й як.
Вчора плакала,бо кохала.Його,ладна була що завгодно робити,аби лиш він був поруч.Нехай псував би настрій,топтався би по мріях...Лиш поряд.
Зараз...плачеш,бо ВІЛЬНА.Ти одна-єдина в себе.В батьків.А все інше-по...!
Щаслива.І янгол-охоронець вкутає своїм крилом,обійме-поцілує сьогоденням.
І насниться море.Чисте.Холодне.Але безкрає.
І ти сама вирішиш-загубитись в ньому,чи обрати для себе якийсь острів омріяний в снах.
Курант,драбиною до завтрішнього дня ;)а може й далі...!
Драбина
© Copyright: Оксана Курант, 2013
Свидетельство о публикации №213111200320
Свидетельство о публикации №213111200320
Рецензии