Кажуть весна пора кохання
Мить п’янкого зітхання.
А я скажу не зовсім так
Мене підтримає той юнак,
Що палко пригортав дівчину
Немов уквітчану калину
Опалим листям золотим.
Уста їй ніжно цілував
Та в вир любові закликав..
Осінь, меланхолічна витончена з дів
Сама в обіймах вітра гине
Чим виклика природи гнів,
Бо у танок до нього лине..
Прискорюючи свою кончину
Така наївна та проста ……
Пустун не криючи личину
Вже зиму хвацько обнімає,
А діва-осінь рясно сльози проливає.
Та жалібно пісні співає....
Ос нь, меланхол чна витончена д ва
© Copyright: Наталия Цымбал, 2013
Свидетельство о публикации №213111401992
Свидетельство о публикации №213111401992
Рецензии
Хотя украинскую мову знаю плохо, но лучшим переводом является картинка (гарние дивчина и хлопец!)...
Анатолий Бешенцев 17.11.2013 22:21 • Заявить о нарушении
Анатолий Бешенцев 17.11.2013 22:21 • Заявить о нарушении
Вы правы, я старалась найти гармонично подходящую к словам ...
Наталия Цымбал 18.11.2013 09:04 Заявить о нарушении
Наталия Цымбал 18.11.2013 09:04 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.